Казки для малят і не тільки. Частина III. Діва озера, Легенда про озеро Синевир, Спляча красуня.

Читать статью на русском.

Едвард Берн-Джонс. Шипшина. Спляча принцеса (1870-1890 роки).Едвард Берн-Джонс. Шипшина. Спляча принцеса (1870-1890 роки).

Ось уже втретє пишу про казки. Читаю сама і розповідаю Вам. Кожного разу, як беруся за якусь казку, намагаюся знайти цікавинки, яких сама не знала і про які можна було б розповісти читачеві.

Діва Озера

Художник: Р. Авотина. дева озераХудожник: Р. Авотина. 

Діва Озера – це валлійська легенда. Їй безліч років, але вона досі знаходить свого читача. Тут розповідається про чарівну, неймовірної краси дівчину, яка жила під водами озера далекого Уельсу. Кожного дня вона виходила з озера і пасла корів, та інколи лишалася, щоб погрітися на сонечку. Якось біля озера проходив молодий пастух і, лише раз побачивши красуню, закохався. Після довгих умовлянь дівчина погодилася вийти за пастуха, привела батька свого на берег і той попередив юнака, що ні при яких обставинах він не має образити чи скривдити його дочку, а також ніколи залізо не має торкнутися її тіла. Жили вони довго і щасливо. Чоловік дбав про кохану, у них народилися сини, але одного дня до її рук все таки потрапляє залізо. Як саме? Гадаю, краще самому прочитати цю легенду, аніж тисячу раз про неї почути.

У будь-якому куточку землі люди шанували воду, боялися її, молилися їй. У кожній релігії вода – не просто рідина – вона цілюща, дає сили. Діва озера – не єдина в світі легенда про красиву жінку, яка живе у воді. Таким дівчатам частіше приписують злі образи, аніж добрі. В одних легендах в озерах живуть мавки, в інших русалки, ще десь – чаклунки.

Ця легенда збереглася завдяки великому завзяттю валлійців, які не поступалися британцям, переповідали власні легенди валлійською мовою, не зважаючи на те, що британці усіма силами намагалися вкоренити англійську мову. Її переказують в багатьох варіаціях, які можна прочитати в просторах Інтернету: Діва Озера та Леді Озера.

Не варто плутати легенду про діву озера та легенду про володарку озера – це різні персонажі, адже володарка озера – та сама жінка, яка подарувала чарівний меч Артуру. У 1810 році Вальтер Скотт написав роман «Діва Озера», проте і він не має ніякого відношення до легенди, хоча кілька образів можуть нагадати персонажів давньої історії.

Про вродливих дівчат, які блукають біля водойм частенько співали в народі. Ця тема досі популярна – гурти пишуть все нові і нові пісні. Кому до вподоби український рок, може послухати пісню гурту Веремій «Діва озера».

Легенда про озеро Синевир

Серед українських легенд про озера є Легенда про озеро Синевир. У ній розповідається про багатого пана, який рано став вдівцем, але від шлюбу в нього залишилася єдина втіха – донька Синь. Дівчина росла в достатку та щасті. Одного дня на прогулянці зустріла доброго і милого парубка по імені Вир. Молоді закохалися, проте коли батько  дізнався про їх почуття, велів дочці забути хлопця, а Вира — убити. Слуги пана скинули величезний камінь зі скелі на парубка. Коли Синь дізналася його смерть, прийшла до того каменя і так довго плакала, що від тих сліз утворилося озеро, яке знаходиться в Карпатах, а острівець посередині вважають могилою закоханих. В інших варіантах – то була не дочка заможного князя чи пана, а мавка, яка спокусила вродливого парубка і забрала бідолаху до себе на дно.

Про озеро Синевир знято фільм в 2014 році. Чесно кажучи, я його не подивилася, так як це фільм жахів. Але кому подобається такий жанр – вдалого перегляду:

Спляча красуня

Konrad Dielitz (1845-1933), Dornröschen - 1879

Konrad Dielitz. Dornröschen (1879)

Ось я дібралась і до сплячої принцеси. Скажу чесно, про неї писати саме важче, бо потрібної інформації (навіть, в наш час) не вистачає. Отже, «Спляча красуня», «Зачарована принцеса» чи «Сонце, Місяць та Талія» – це все одна і та сама казка, але для тих, хто не знає останньої – вона точно не для малюків. А тепер напишу з чого все починалося.

Мої улюблені XII-XIV століття… Рицарі, принцеси, поети… Франція… Так-так, ви все правильно подумали. В 1337—1344 роках була написана книга «Персефорест» невідомим автором. Признаюся, її не прочитала – не вдалося знайти. Що в тій книзі – невідомо, бо не люблю переповідати те, чого сама не бачила на власні очі. Не зважаючи на те, що книга була написана давно, видали її аж в 1528—1541 роках. І це була перша згадка про сплячу красуню.

Наступним написав… Звичайно ж, Джамбаттиста Базіле (італієць) написав своє бачення історії в книзі «Казка казок». Там вона іменується «Сонце, Місяць та Талія». Знову ж таки, нагадаю, Базіле писав у свій час і зі своїм баченням оповідок – чи то для дітей, чи то для дорослих. Цю історію не варто читати дітям, але дорослим може стати цікавою. Мабуть, буде цікавою.

Ой, заговорилася я. То ж, про що казка? Жив собі король. У нього народилася вродлива донечка. Не знаю, чому в казках звертають увагу, що народилася красива донечка – вони ж всі малесенькі, гарнесенькі… Так от, зізвав він до себе мудреців і велів розповісти, що її чекає. Ті довго роздивлялися її майбутнє і сказали, що принцесу спіткає горе від льону. Отже, батько велів під страхом шибениці знищити весь льон у королівстві. Так дівча росло і не уявляло, як той льон обробляють… Одного дня вона побачила стару жінку, яка пряла. Захотілося і їй спробувати. Ну, от і спробувала — загнала в палець шматок костриці (здерев’янілі частини стебел) та заснула вічним сном. Батько був у горі, він лишив дочку на троні, а сам поїхав, куди бачать очі, лише б подалі від того місця, яке нагадувало про померлу дочку. Так вона спала, поки повз замок не проїжджав один король (так-так, король). Він захотів побачити, що то за замок. Обійшов усі кімнати і натрапив на дівчину неймовірної краси.

Отут і починається розповідь не для дитячої уяви. Король не втримався від її краси і бідолашну зґвалтував…  А потім поїхав додому — до дружини. Дівчина, не прокидаючись, народила двох малюків неймовірної краси, яких доглядали феї. Одного дня малюк натрапив на її палець і почав смоктати і висмоктав занозу. Талія прокинулася і, не відаючи, що трапилося, прив’язалася до малят. Гадаю, всю історію не має сенсу переповідати. Кому захочеться почитати казку – найде в книжці, а кому лінь читати книжку – почитає закінчення у Вікіпедії.

Наступним за цю історію взявся Шарль Перро і назвав казку «Спляча красуня». Він не став переповідати так, як це зробив Базіле. Уплів туди одну розлючену фею та одну мудру фею, яка врятує дівчину, змінивши прокляття смерті на столітній сон. Дівчина прокинулася, коли пройшло сто років, а в її покої завітав принц (він її не цілував, мабуть, бо в інших перекладах — все ж цілував), а згодом вони справили пишне весілля. Замість злої дружини-королеви у Перро — мати-королева. Після весілля принц повернувся додому, але батькам не розповів, що з ним трапилося. Як тільки йому вдавалося позбутися докучань старших, він відправлявся до своєї принцеси-дружини. Так у молодят народилося двоє діток: дочку назвали Світанок, а сина — День. Проте, як не старався уберегти принц своїх дітей та дружину, та після смерті батька принц став королем і йому довелося повідомити про свій шлюб.

Він забрав до себе кохану та дітей, проте невдовзі йому довелося оголосити війну сусідньому королівству. Як тільки син покинув дім, у матері-королеви розв’язалися руки. Вона задумала з’їсти свою чотирирічну внучку. Та слуга королеви не зміг так вчинити з невинним малям, тому замість дівчинки до столу подали приготовану в спеціях мавпу. Потім орка-людожерка забажала з’їсти внука. А на сам кінець і молоду королеву. Дворецький не знав, як викрутитися. Обманути людожерку втретє не вдасться, тому у відчаї направився з ножем до королеви.

Коли слуга підняв ніж над жінкою, та сама попросилася, щоб її вбили. Від туги за загиблими дітьми, в її серці вже не було ніякого бажання жити. Тоді слуга зрозумів, що знову не зможе виконати наказ королеви-матері.

В той час, поки королева їла м’ясо лані, двоє діток ховалися в комірчині зі своєю матусею. Але діти — є діти. Вони не сидять на місці, а якщо їм не дати хоч трохи волі — починають плакати. Проходячи по коридору, королева унюхала свіже м’ясо. Вона пішла по запаху і почула дитячий плач.

Як же ж вона розлютилася! Веліла у велику залу притягти величезний чан, наповнити його зміями  і… а далі читайте самі.

Наступним за казку взялися брати Грімм, написавши казку «Зачарована принцеса». Брати Грімм трохи змінили і скоротили сюжет. Так як, у ті часи велике значення мали числа, то фей у казці стало 13 (у Шарля Перро їх 8, восьму забули запросити, гадаючи, що та вже давно померла). Одну фею вирішили не запрошувати, бо тарілок золотих в замку було лише 12. Розлючена жінка увірвалася в залу під час святкування, коли одинадцята фея дарувала одне з найкращих умінь. Зла фея прокляла маля. Тоді виступила дванадцята фея, врятувала дівчину від смерті, але не від прокляття. Принцеса мала не померти, а заснути на сто років. В день, коли красуня мала вже прокинутися, завітав в палац принц і поцілував її.

Хотілося б зауважити, що важко писати про казки написані як Шарлем Перро, так і братами Грімм, бо перекладачі частенько дозволяли собі скорочення казок і зміну тексту. Тому знайти текст з найбільш правильним відображенням історії дуже важко.

До речі, кажуть, що від історії про сплячу красуню виникла ще одна — Білосніжка.

Переклади «Сплячої красуні» для дітей

Шарль Перро:

Брати Грімм:

  • Пані Метелиця та інші казки. Зачарована красуня. Переклад:  Р. Матієв, О. Кульчицька..
  • Шипшинка.  Переклад з німецької:  С.Сакидон, Є.Попович.

Мультфільми

Фільми

  • Спляча красуня (1902). Німий чорно-білий фільм.
  • Спляча красуня (Німеччина, Італія, Чехословаччина, 1989).
  • Спляча красуня (Німеччина, 2009).  Екранізація казки братів Грімм.
  • Малефісента (Roth Films, Walt Disney Pictures, США та Великобританія, 2014) .
  • Прокляття Сплячої красуні (США, 2016, 16+).

Розмальовка з підказками. В світі казок

В Інтернет-магазині «Маленьке Диво» Ви можете знайти багато цікавих книжок. Героїня казки «Спляча красуня» є у розмальовках для малят  «В світі казок».

За новинами слідкуйте в Вконтакте та на Facebook. Або ж підписуйтеся на наш блог.

Менеджер Інтернет-магазину «Маленьке Диво», Мирослава Приходькіна

Fine Art. Водні розмальовки і звичайні. Мешканці морів Fine Art. Водні розмальовки та невидимки. Тварини

Казки для малят і не тільки. Частина III. Діва озера, Легенда про озеро Синевир, Спляча красуня.: Один комментарий

  1. Уведомление: Сказки для малышей и не только. Часть III. Дева озера, Легенда про озеро Сыневир, Спящая красавица. | Блог Маленьке Диво

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s