Казки для малят і не тільки VI. Красуня та Чудовисько

Красуня та Чудовисько

Художник: Rebecca Solow

Як стверджують більшість сайтів — це європейська середньовічна казка. А Вікіпедія розповідає, що вперше її опублікував Джованні Франческо Страпарола в 1553 році.

Гадаю, варто ще раз зауважити, що казка народна, а автори, що включали її до своїх збірок, часто-густо змінювали сюжет. Можливо, оригінал ми так і не зможемо прочитати, але це не заважає в наш час прочитати усі можливі варіанти і вибрати один єдиний для себе, який припаде до душі.

Красуня і чудовисько — це той тип казок, де поєднане щире кохання, відданість дочки, сестринська дурість. Адже, якби не сестринські підмови, то справжньому коханню Красуні не загрожувала смерть. І, якщо на те вже пішло, якби не відданість молодшої дочки перед батьком — ми б не дізналися про те дивне, незбагненне кохання.

Взагалі, момент перетворення одного з головних героїв у звіра чи птаха — один із найпопулярніших сюжетів у всіх країнах. Проте дуже рідко можна натрапити на казку, де щире дівоче серце кохає чудовисько. Погодьтеся, це одна з найважливіших чеснот людської душі — любити, коли ніхто не наважиться навіть поглянути у сторону потвори. Багатьом легше змиритися, якщо потвора живе всередині, а не ззовні. Адже чому ж так багато казок, де мачухи вродливі, але страшенно злі?

Як Вам таке — сюжету казки “Красуня і Чудовисько” близько 4000 років!?

За даними дослідників з університетів Дарема і Лісабон, історія про вродливу дівчину та чудовисько виникла близько 4000 років тому. Не зважаючи на те, що “Красуня та Чудовисько” та “Румпельштільцхен” вперше були опубліковані у 18 та 19 століттях, деякі дослідники стверджують, що обидві сюжетні лінії мають свої корені в грецькій та римській міфологіях.

Найперший відомий нам прототип казки про красуню та її чоловіка — жахіття ночі — це “Міф про Амура та Психею” Луція Апулея з роману “Метаморфози, або Золотий осел”. В грецькій міфології Ерос — бог кохання, який згадується ще в IV ст. до н. е., його ще називають Ерот, Амур, Купідон, дивлячись якої міфології дотримуватися, Психея — у перекладі з грецької “душа”. Та розповіді про них часто уривчасті. Апулею жив між 125-180 роками нашої ери і був римським письменником, родом з Північної Африки. Завдяки його праці появилися на світ багато інших казок — перейменованих, перефразованих.

Міф про Амура та Психею — надзвичайно романтична історія кохання. Та що тут говорити, якщо в самій назві згадується Амур?

Міф починається з того, що в одного царя було три дочки. Всі вони були гарні, але найменша — була найвродливішою, наймилішою з усіх людей. Слава про її красу ширилася з такою швидкістю, що до дівчини почали сходитися люди і вклонятися їй, немов самій Венері, що зійшла на землю. Нікому не було діла до такого богохульства, нікому не було діла до почуттів Психеї. Їй поклонялися, нею захоплювалися, їй заздрили, проте ніхто не кохав дівчину по-справжньому.

Йшов час, дві старші дочки вийшли заміж за царів сусідніх країн, проте Психею ніхто не брав за дружину. Лише тоді занепокоїлися батьки і  король вирішив піти до оракула. Довго він носив дари і, нарешті, Аполлон, син Зевса, а за професією — віщун, повідомив батькові далеко не благу звістку. Він звелів поставити царівну на верхівці височенної скелі, в пишній одежі. “І не надійся на зятя, що вийшов зі смертного роду, — тільки на злого, мов змій, і на лихого, мов звір. Він у повітрі, на крилах літаючи, кожного мучить… Сам перед ним і Юпітер тремтить, і боги всі трясуться…” — пише Апулей.

Не зважаючи на це пророкування на Психею зуб мала одна богиня — Венера. І це не дивно. Так як Психею почали вважати Венерою, яка поселилася між людей, то в храм богині уже ніхто не приходив, їй не молився і дари не ніс. Венера була люта від образи та заздрості і веліла своєму синові зжити зі світу Психею: “…дай матері твоїй помсту, — говорить до Амура Венера, — найповнішу і сувору помсту над оцією зухвалою красою!… хай ця дівчина запалає найзавзятішою любов’ю до чоловіка найнижчого, самою долею позбавленого всякої честі, маєтку… щоб не знайшовся йому на всім світі другий такий же нужденний!”.

Амур був готовий виконати завдання матері і чекав, коли дівчину відведуть на скелю. Коли ж Психею одягли у вишуканий одяг і привели на скелю, дівчина мовила батькам, що все це сталося через їхню байдужість до богохульства, що так воно мало статися.

Психея була готова прийняти ту долю, прийняти те страшне кохання,яке чекало її за якусь невідану мить. Вона гідно дочекалася, коли батьки підуть з гори, а як залишилася одна — гірко заплакала. Невдовзі до неї прилетів Зефір, бог західного вітру, відніс її далеко від домівки, поклав на траві. Втомлена красуня заснула, а коли прокинулася була здивована тій красі, яка оточувала її — прекрасний сад, в якому тільки богам ходити, а не смертним людям, прекрасний палац… Усе її дивувало. Невидимі слуги подавали їй їсти, виконували усілякі забаганки, проте коли наблизився вечір її охопив страх за свою невинність. Дівчина, тремтячи, лягла в ліжко. Коли всюди стемніло у покої увійшов чоловік. Дівчина не бачила його обличчя, проте могла розмовляти з ним.

Амур, до цього зухвалий бог, який розважався з дівочими серцями, своїми стрілами палив людські стріхи, закохався у смертну. Мало того, зробив її своєю жінкою. Щодня Психея проводила час у палаці, розмовляла з невидимими слугами, слухала божественну музику, їла найвишуканіші страви, а ніч проводила з богом кохання, сама того не відаючи.

Психея зі своїми сестрами, показує багатства. Жан Оноре Фрагонар, 1797 рік.

Та людському серцю не заплямованому у корисності, не обпеченому зрадою, заздрістю, хотілося не слухати арфи, а голоси рідних. Як не умовляв її Амур, але Психея домоглася, щоб побачити своїх сестер, які прийшли на ту ж скелю і голосили, і плакали за сестрою. Зефір не бажаючи того, виконав наказ Амура (бажання Психеї) приніс сестер до палацу. Коли жінки побачили, як живе їхня сестра, то замість того, щоб порадіти за меншечку — оповили свої серця заздрістю. Отримавши багаті подарунки зі скарбниці Амура, поївши удосталь, наслухавшись музики, мали піти геть.

Коли спустились вони на землю, сховали дарунки, подерли на собі волосся та одяг і вернулися до батьків з думкою, як би то молодшу сестру скинути з тієї вершини багатства. Пришли сестри ще раз, і ще раз, поки не досягли бажаного. Другий їх прихід підтвердив здогадки, що Психея не бачила обличчя свого божественного чоловіка, а в третій — підмовили її подивитися на обличчя того, з ким спить щоночі. Самотушки простодушна Психея ніколи не придумала б запалити олійну лампу, щоб підглянути на обличчя коханого. Але сестри звернули її увагу на те, що може бідна щоночі спить з лютим змієм, про якого говорив Аполлон. Якщо так, то треба  вбити негідника!

У свою чергу — Амур заборонив дружині під страхом смерті, під страхом вічної розлуки, бачити його обличчя. Коли Психея запаслася і кинджалом, і лампою, її всю трясло від страху. Вона то кидала цю лиху затію, то набиралася мужності. Врешті решт, коли Амур заснув, дістала запалену лампу.

Психея біля Царства мертвих. Ніколаос Гізис, 1893 рік.

Яке було її здивування, коли перед нею лежав сам бог кохання — Амур?! А вона ж клялася і божилася, що кохає свого чоловіка, що не проміняла б його навіть на Амура… Та Психея порушила свою обіцянку, зрадила чоловіка! Збентежена Психея не могла відвести погляду від неймовірної вроди Амура і, поки розглядала, з лампи на плече бога капнуло розпечене масло. Бог підскочив, глянув на дружину і відлетів геть.

Та Психея встигла схватитися за його ногу. Вона довго весіла у повітрі, поки не впала на землю. Вагітна жінка не стала зневірятися, віднайшовши у собі сили прийшла до Венери, або ж Афродити. Що далі? Навіщо читати скорочений переказ міфу, якщо можна почитати переклад з латинської на українською мовою, виконаний І. Франком ще у 1909 році (Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія або Мадаврський А. «Амор і Псіхе») або російськоюПереклад Й. Кобова та Ю. Цимбалюка. Метаморфози, або Золотий осел (1982).

Джованні Франческо Страпарола (1480-1557 роки) — італійський письменник. У 1550 та 1553 роках видав дві збірки казок “Приємні ночі” (“Le piacevoli Notti”). У одній з них в розділі Друга ніч можна знайти казку “Король-свиня” — ще один варіант красуні та зачарованого принца.

Доволі жорстока і жартівлива казочка розповідає, як одна жінка — королева, будучи дуже вродливою і доброю, не могла завагітніти. Якось вона збирала квіти в саду і заснула під деревом. Поряд пролітали три феї. Вони вирішили на свій манер обдарувати жінку благами. Всі їй побажали, щоб вона не знала горя, але остання Фея побажала, щоб у королеви нарешті народився син, але не людиною, а свинею. Так і сталося. Королева народила дитя і не знала, як вчинити. Материнські почуття не давали вбити дитину, але і залиши в живих справжнісіньку свиню не хотіла. Король-батько теж не знав, як вчинити. Після довгих роздумів, вирішили залишити дитину і виростити. Хлопчик ріс і часто докучав батькам своїми поросячими манерами. А коли настав час, вимагав у батьків дружину.

Так, як одна з фей побажала, щоб у нього було три дружини, доля не стала нічого вигадувати. Коли свиня-принц гуляв по місту, побачив вродливу дівчину і захотів мати її за дружину. Дівчину видали за принца, але в першу ж ніч вона вирішила, що уб’є принца і стане багатшою жінкою королівства. Проте, принц почувши такі слова розлютився і заколов нещасну іклами. Потім одружився вдруге на сестрі першої дружини, та теж була ще тією “доброю” душею, тож парубок, заколов і її. Коли ж забажав він і третю сестру — наймолодшу, найвродливішу, батьки довго не бажали цього союзу, але згодом вирішили прислухатися до сина.

Третя дружина була не такою, як старші сестри. Дівчина не стала нарікати на поросячий вигляд чоловіка і не стала відштовхувати його, коли за своєю звичкою принц прийшов весь замараний багнюкою.

Коли настала ніч, дівчина допомогла йому влягтися і вкрила ковдрою. Через деякий час парубок, побачивши чистоту серця дружини, відкрив свою таємницю — насправді ж на ньому було прокляття і мав він не поросяче тіло, а людське, проте кожного ранку мав одягати свинячу шкуру і так бігати по місту. Принц взяв з дружини клятву, що та нікому не розповість про його таємницю, проте дівчина не змогла вберегти таємницю і розповіла про все своїй свекрусі.

Поки принц спав, а шкура свині лежала на полу, до їх кімнати увійшли король і королева. Король велів шкуру спалити і всі зажили щасливо. Трохи насторожив мене такий неочікуваний кінець, проте, що тут такого поганого — зажили щасливо і це головне. Прочитати можна тут російською.

Трохи пізніше Габріела-Сюзан Барбот де Вільньов (1695-1755 роки) — французька письменниця, видає (у  1740 році) нову версію казки і називає її «Історія про Красуню та Чудовисько»(» La Belle et la Bête»). Вона поєднала те, що написав Апулей та Джованні, добавила кілька нових штрихів історії і казка стала шедевром. На жаль, сьогодні не друкують цієї казки в повному об’ємі, адже ця версія набагато цікавіша. Тут можна зустріти багато фей — прямо таки дуже багато. Одні допомагають героям, інші — проклинають.

Історія розпочинається з нещастя одного купця, який втратив усі свої гроші і вимушений з шістьма дітьми переїхати до сільського маєтку. Поки усі нили, лише найменша намагалася підняти дух близьких. У неї було дві сестри і три брати. Старші сестри — то заздрісні дівчата. Одного дня купець дізнався, що не всі його кораблі потонули і пограбовані — один все-таки уцілів. Гадаючи, що зможе повернути колишнє багатство, відправляється до міста. Сестри просять батька купити різні коштовності. Чуючи, що забаганкам немає кінця і краю, молодша дочка вирішила нічого не бажати. Проте батько був зворушений її добротою і зажадав і від неї якогось доручення і тоді Красуня попросила привезти троянду, якими раніше часто насолоджувалася в місті.

Художник: Melanie Delon

Купець відправився у місто і був дуже засмучений — його товар уже продали за безцінок. Довелося йти в суди і вимагати справедливості, в результаті зміг лише погасити свої борги, а багатшим не став ні на копійку. Повертаючись додому, його застала непогода. У лісі він знайшов прихисток у безлюдному будинку. Там невидимі слуги його і нагодували, і спати поклали. Повертаючись додому в саду біля замку побачив кущ троянди. Як тільки чоловік зірвав одну-єдину квітку на нього накинувся Звір, так він себе називав, і зажадав смерті купця.

Але згодом змилувався і пообіцяв залишити купця в живих, якщо він приведе замість себе одну з дочок. Купець погодився, але тут же і пошкодував. Як він приведе до звіра дочку? Та яка дочка захоче піти насмерть, щоб врятувати життя батькові.

Повернувшись додому купець не став нічого говорити дітям і лише чекав дня, коли повернеться до замку Звіра і буде вбитий. Як тільки про страшну таємницю почула Красуня, то сказала, щоб її відвели до звіра, адже через неї батько опинився в такій небезпеці.

Минув місяць. Настав час повертатися в замок, Красуня та її батько сіли на коня і вже ввечері опинилися в тому саду, де їх зустріли невидимі слуги, які нагодували гостей, напоїли, як тільки вони закінчили трапезу прийшов Звір. Він звелів, щоб батько забирався геть і залишив дочку.

Важко уявити, як така вродлива, добра і розумна дівчина закохається у неприємного, дурнуватого звіра. Саме так — вона і не думала закохуватися. Проте, поки жила в замку, закохалася в марення — у вродливого парубка, який щоночі приходив у сни, де вони розмовляли годинами. Так двоє і покохали один одного. У цей же час Звір навідувався до Красуні. Кожного вечора він запитував у неї, чи задоволена вона тими утіхами, які їй даровані і чи не дозволить вона спати разом. Звичайно ж, дівчина відмовляла, хоча і не розуміла, нащо Звір запитує кожного разу одне і те саме.

Минув якийсь час і Красуня, затуживши за домівкою і рідними, попросила звіра поїхати на два місяці. Звір не хотів відпускати, упав додолу і сказав, що загине без неї. Красуня пообіцяла повернутися, та Звір не повірив. Тої ж ночі до неї явився коханий, він був засмучений. Та красуня пообіцяла і йому, що повернеться, що не зможе без нього жити.

Наступного дня дівчина опинилася дома разом з усіма багатствами, які дозволив узяти Звір з замку. Вона проводила час з рідними і не знала, як заставити себе повернутися назад. Коханий не приходив у сни, а навколо всі, ніби подуріли, тільки те й робили, що признавалися їй у коханні. Сестри заздрили і підмовляли Красуню, щоб та скоріше поверталася до Звіра і дотрималася свого слова, проте брати і батько не бажали розлучатися з сестрою.

Одної ночі їй наснилась печера, в тій печері лежав Звір, він не ворушився і здавалося ось-ось помре. Після такого видіння дівчина уже не вагалась, чи повертатися. Не хотілося, щоб Звір помер через неї. Повернувши чарівний перстень на пальці, заснула, а вранці прокинулася у замку. Красуня тут же підскочила з ліжка, довго блукала замком, а у вечері очікувала побачити Звіра, проте той не прийшов і не задав кілька однакових дурних запитань.

Красуня занепокоїлась, стала шукати чудовисько, та ніяк не могла знайти. Раптом перед її очима постала та ж скеля, що і вві сні. Дівчина увійшла в середину і побачила Звіра — нещасний лежав і не ворушився. Красуня підійшла і зрозуміла, що погубила його своїми зволіканнями. Заплакавши гірко над тілом, голосно заголосила про свої почуття. Враз Звір ожив.

Лише у ту хвилину, коли вона ледь не втратила Звіра, зрозуміла, що кохала його. Ці почуття були дивні їй самій, адже з голови не виходив прекрасний образ із снів. Коли вона повернулася до замку, прийшов Звір і запитав, чи може він з нею спати, Красуня…

О, ні, всього я Вам не розкажу! Читайте самі, тим більше, що це ще не вся історія! Казка розкаже, не тільки як зачарували принца, але яке було прокляття на самій Красуні, а також, ким були її батьки. Прочитати можна російською, англійською.

У 1756 році була опублікована оповідка Жанни Марі Лепренс де Бомон (1711-1780 роки), яка скоротила казку Габріели-Сюзан і саме цю версію знають більшість з нас. Прочитати її можна російською.

Ще є французька народна казка «Дочка лісоруба» (російською), в якій є і чудовисько, і красуня, хоча сюжет сильно відрізняється від звичайної історії.

Екранізації

Фільми:

  • Красуня і чудовисько (
  • Красуня і чудовисько (1946, Франція, 0+)
  • Красуня і чудовисько (1962, США,
  • Красуня і чудовисько (1978, Чехословаччина)
  • Красуня і чудовисько (2009, Австралія, Канада, 16+)
  • Красуня і чудовисько (2011)
  • Красуня і чудовисько (2012, Німеччина та Австрія,6+)
  • Красуня і чудовисько (2014, Франція, Німеччина,12+)
  • Красуня і чудовисько (2017, США,6+). Очікуємо на екранах.
  • Красуня і чудовисько (серіал, 2012-2016, Канада, 18+).

Мультфільми:

  • Красуня і чудовисько (1991, США)
  • Красуня і чудовисько (1992, Японія, США)
  • Красуня і чудовисько 2: Чудесне Різдво (1997)
  • Красуня і чудовисько (2009)

Приємного Вам читання!

Менеджер Інтернет-магазину «Маленьке Диво», Мирослава Приходькіна

Секрети етикету. В театріСекрети етикету. В театрі Секрети етикету. За столом Секрети етикету. За столом Секрети етикету. В гостяхСекрети етикету. В гостях
Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s