Казки для малят і не тільки. Частина VIII. Підбірка казок про лебедів.

Художник: Ольга Ритман

На цей раз хочу розповісти про казки, де згадуються лебеді. Зазвичай, вони — вродливі принцеси або принци, які були прокляті і мали пройти через багато випробувань, перед тим, як знову стати людьми, але інколи їх зображають не такими й безневинними.

Царівна-лебідь

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Чи то воно так було насправді, чи, може, хтось вигадав таку історію, щоб навчити молодих дівчат не цуралися бідних.

Жила одна царівна і така вродлива, що ніхто такої краси не бачив. Одного разу зустрів її молодий парубок. Він був бідний, але дуже вродливий. Горда царівна не дивилася на парубка, а як дивилась, то тільки зверхньо.

Хлопець, як зачарований, не міг відірвати від неї погляду. Багато раз він намагався з нею поговорити, але царівна тільки те й робила, що насолоджувалася його стражданнями. От і вирішив хлопчина провчити царівну… Як саме? Читайте тут: Царівна-лебідь

Палац білого лебедя

Грецька народна казка

Казка розповідає про бідного чоловіка та його дочку. Якось до них прийшли далека родичка з дочкою і попросили у них зостатися, бо не хотіли повертатися у рідне село — там не лишилося ні одної рідної душі. Чоловік дозволив. “Ми хоч у бідності живемо, але шматок хліба й для вас знайдеться” — сказав він. Спершу жінка з дочкою допомагали по господарстві, але коли чоловіка не було дома, лінувалися — зовсім нічого не робили.

Якось відправила ця жінка нерідну дочку по воду, але відро обірвалося і впало в криницю. Довелося дівчині лізти вниз по відро, а на самому дні побачила двері, увійшла в середину, а там диво — “колосилося жито, зеленіли дерева, вітерець бавився в квітах”.

Трохи далі був палац, біля палацу в озерці плавав лебідь, а в палаці жила стара цариця. У неї не було слуг, щоб допомогли прибрати та їсти наварити. Дівчина прибрала, їсти наварила і, не взявши винагороди, пішла назад до криниці. Та коли дістала відро, воно було повне не води, а золота. Повернулася дівчина додому, всі здивувалися тому золоту і, не зволікаючи, відправила жінка і свою рідну дочку…

До речі, не дарма у греків є така казочка, адже, якщо згадати грецьку міфологію, можна натрапити на міф “Про Зевса та Леду”, де Зевс став лебедем, щоб спокусити невинну дівчину.

Прочитати можна тут: Палац білого лебедя

Гуси-лебеді

Російська народна казка

Казку “Палац білого лебедя” може нагадати інша казочка, відома нам під назвою “Гуси-лебеді”. У ній розповідається про сестчику та братика. Братика одна стара відьма перетворила на лебедя і вирішила з’їсти, але сестричка — врятувала братика і вчасно повернулася додому, до приходу батьків з ярмарки.

Екранізації: Гуси-Лебеди (Союзмультфильм, СССР, 1949)

 

Улюблена казка. Гуси-лебедіУлюблена казка. Гуси-лебеді. Книжечка для маленьких та старшеньких діток з твердими сторінками Кофта для дівчинки Bird of Happiness та Штани для дівчинки Bird of HappinessКофта для дівчинки Bird of Happiness та Штани для дівчинки Bird of Happiness

Казка про царя Салтана

Автор: О. Пушкін

Відома усім казка, де прекрасна царівна — лебідь, яку зачарував злий чарівник. Її коханий — син царя Салтана. Сам же цар колись одружився з прекрасною дівчиною, але позаздрили молодій царівні рідні сестри та свекруха і вирішили погубити її та мале дитя. Багато було перешкод для їхнього щастя, але, як розповідає нам Пушкін, добро перемагає. 

Написана ця казка була ще в 1831 і досі цікава як малечі, так і дорослому. До речі, щодо цієї казки побутує думка, що сюжет було взято з інших книг. Тому, відправившись у пошук різноманітних історій, пропоную вкотре зануритися в історію, в далекі часи, дуже далекі.

Отже, схожа історія є у середньовічного поета Джеффрі Чосера, який народився у 1343 році і помер 25 жовтня 1400 року. Приблизно у 1389 році він почав працювати над “Кентерберійськими оповіданнями” (The Canterbury Tales). Серед багатьох оповідань є Розповідь юриста, яка і може нагадати нам казку Пушкіна (прочитати російською).

Звичайно, оповідання Чосера — це не точна копія казки про царя Салтана, проте багато чого сходиться. Цар із далекої Сирії, а точніше султан, закохується в оповіді про вродливу Констанцію. Заради цього кохання чоловік, а султани — то звичайні чоловіки, просто у них влади більше, ніж у когось іншого, вирішив відмовитися від віри, хоча і не від трону. Будучи мусульманином, він прагне одружитися із красивою, розумною, доброю принцесою. На заваді стала рідна мати султана.

Твір має притаманну тим рокам символіку. Середньовіччя характеризується зануренням усіх і кожного у релігію. Неважливо, яку саме релігію, бо мусульмани мали свій Коран, а християни — Біблію. Ці книги — це святині, основа життя і смерті, основа вічності. Люди кожен день читали священі книги і були не фанатиками, просто в їхньому житті було трішки більше Бога, ніж в нашому часі, тому Чосер не став винятком. Його твір наповнено прагненням до Бога, до істинної віри.

Можливо, тому султанша-мати, мусульманка, постає огидною, підлою змією. Не дарма автор називає її змією, бо порівнює з Сатаною, який перекинувся на змія, щоб спокусити Адама та Єву ще на початку людського віку. І тут не треба ображатися через релігію, бо з написаного слів не викинеш.

Отже, мати султана планує знищити Констанцію і не дати сину перейти в християнство. Коли молода дівчина приїхала до майбутнього чоловіка, свекруха влаштувала таку гулянку, якої ще ніхто не бачив і не чув. На святкування запросили лише християн і, не дивуймося, бо усіх вирізали, а принцесу посадили в човен з провізією, а потім кинули в море. Дивно, що мати не помилувала рідного сина, бо султана теж убили.

Бідна дівчина молилася до Господа, щоб він врятував її від погибелі у морі. Довго вона плавала і все ж пристав човен біля Нортумберландії. Над берегом височів замок.

Коли море на берег закинуло човен, вийшов дворецький і побачив гарну і нещасну дівчину, він поселив її у себе дома. Проте нещастя продовжували переслідувати дівчину. У неї закохався один рицар, принцеса не кохала його і постійно відмовляла одружитися з ним. Одного дня чоловік вирішив покарати дівчину, поки не будо дворецького дома, убив його дружину, а ножа поклав у руки сплячій красуні. Отут і починаються дива!

З дворецьким прийшов і король. Дівчину хотіли судити, але вона божилася, що не вбивала нікого. Ті, хто добре її знав, повірили відразу. Тоді король велів, щоб рицар поклявся на священній книзі і… рицар упав, не договоривши своїх брехливих слів.

Констанція з дитям

Рицара казнили, а Констанцію взяв за дружину сам король. Вона від нього народила сина, проте, як і в Пушкіна, король відправився на війну і не побачив власними очима рідне дитя. Зла свекруха (ця теж неполюбила невістку) вирішила погубити і молоду матір, і онука. Коли мали відправити звістку королю про народження хлопчика, королева-мати все переіначила у посланні. Привіз посланець королю таку звістку: “королева чудовисько на світ родила”. Проте король, хоч і засмутився, проте велів берегти і його дружину, і дитину.

Розлючена королева-мати втрутилася вдруге, вона підмінила послання короля і молоду королеву з дитятком поклали в той човен, на якому вона пристала до їхніх берегів. А що далі? Читайте самі.

Хотіла б ще сказати, що схожий сюжет можна найти у філософській казці-п’єсі “Зелена пташка” Карло Гоцці, яка написана в 1765 році.

ЕкранізаціїСказка о царе Салтане (СССР, Союзмультфильм, 1984)/

Дикі лебеді

Ганс Крістіан Андерсен

Ілюстрації: Лібіко Марайа.

Ще одна чудова казочка для малюків. Вона нам нагадує українську казку Про сімох братів-гайворонів і їх сестру, про яку вже писала раніше в статті «Казки для малят і не тільки V. Рукавичка. Про сімох братів-гайворонів і їх сестру«. Тільки замість гайворонів (а у братів Грімм — воронів) брати перетворюються на лебедів.

Екранізації:

ФільмиДикие лебеди (СССР, 1962)

Мультфільми:

Менеджер Інтернет-магазину «Маленьке Диво», Мирослава Приходькіна

Оставьте комментарий